Осінній дощ...
Осінній дощ у моїй душі...
Я розбиваю себе об інших.
Збиваю ноги об спориші
і глухну я від німої тиші.
Вже слово лагідне ріже слух
Різке й болюче - пече й тривожить...
Від мого крику вже світ оглух!!!
Шепоче осінь мені: "Ти зможеш..."
Банальність душ і банальність фраз
Банально просто мене дістала...
Ховаю серце своє щораз
В дощу осіннього покривало...
2006-20.02.2010
