Вересень мрійливо усміхається...
Жовтень мружиться з-під довгих вій.
а листопад слізьми заливається -
Місяць руйнування всіх надій...
Літечко пограється і викине,
Заморозить серденько зима.
Тільки осінь, вітром геть засмикана,
Задощить пелюстками всіма...
Ми чужими станем і далекими,
Та розтане лід мого озерця
В день, коли любов моя лелеками
Навесні постукає у серце...
І не буде більш між нами відстаней,
Осінь не вкраде мене у тебе,
Бо любов моя така ж розхристана,
Як розгойдане вітрами небо...
11.10.2004