30.06.2014 21:17

для всіх

295

8 | 8

 © Тетяна Чорновіл

По хиткому зеленому житі...

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Коли ніч оксамитна крайнеба

Густо всіє зірки, злотом шиті, 

В літо мрійне прийду я до тебе

По хиткому зеленому житі.

Не сполохай зізнаннями тиші, 

Що чарує очей глибиною, 

Можуть сплески зізнань найніжніші

З жита роси струсити луною.

Ніч нашіптує диво казками, 

І не знати крізь шелест колосся, 

Чи то маки тремтять пелюстками, 

Чи світання між хмар зайнялося.

Маком сну спалахну до нестями

У твоєму духмяному світі, 

Бо вже ніч подалась манівцями

По хиткому зеленому житі.