Про бездіяльність
з рубрики / циклу «Про все на світі»
Як же звично ось так: з дня у день відмовлятись від дії,
Планомірно паплюжити мрії – оте невимовне, святе…
Коли ж втомлений день в закутки розіпхає надії
Перестанеш кривити душею, зізнаєшся: щось тут не те…
Поміркованість рішень? Звичайно похвально
Тільки чому тоді затремтіли зрадливо вуста?
Може визнати варто: шлях до мети не марний,
Адже навіть падіння бувають усі неспроста….
Миргород, 1.07.2014
