03.07.2014 22:14
18+
219
    
  5 | 5  
 © Оля Стасюк

За вікнами - ніч

За вікнами - ніч

з рубрики / циклу «Таємнича ніч»

За вікнами – ніч. На даху жебонять сірі краплі.

У грудях щось б”ється, у серце закралась пітьма.

Серпанок із віч… Тихий місяць, немов дирижабль…

Це місто ще спить. Ще у ньому кохання нема.


Ще чорний саван огортає дахи посивілі, 

Ще дика верба не цілує гілками води.

Ще літо не йде – із морською вологою сіллю, 

Із парками тіней, де сплять срібнолиці ставки.


Чекає ще ніч. Не митець, – пересічний художник

Її б зобразив у сплетінні сполоханих рис.

Ти знаєш, а дощ цей, ну як не крути, переможе.

Бо – як без дощу? Без небесних закоханих сліз?..

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.07.2014 09:44  Тетяна Белімова => © 

{#} музика і мелодія - у нерозривній гармонії))) про закохані сльози - це ти файно придумала! 

 04.07.2014 01:36  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Так, без нього ніяк!)
Цікаво!

 03.07.2014 19:17  Деркач Олександр => © 

Гарно...заключні рядки класні)

 03.07.2014 14:58  Світлана Рачинська => © 

Боже ж як гарно... Дощ - небесні закохані сльози...
Твоя поезія так по новому зазвучала і стала ще ближчою в сприйнятті мені! Чудово...