За вікнами - ніч
з рубрики / циклу «Таємнича ніч»
За вікнами – ніч. На даху жебонять сірі краплі.
У грудях щось б”ється, у серце закралась пітьма.
Серпанок із віч… Тихий місяць, немов дирижабль…
Це місто ще спить. Ще у ньому кохання нема.
Ще чорний саван огортає дахи посивілі,
Ще дика верба не цілує гілками води.
Ще літо не йде – із морською вологою сіллю,
Із парками тіней, де сплять срібнолиці ставки.
Чекає ще ніч. Не митець, – пересічний художник
Її б зобразив у сплетінні сполоханих рис.
Ти знаєш, а дощ цей, ну як не крути, переможе.
Бо – як без дощу? Без небесних закоханих сліз?..
.gif "{#}")
музика і мелодія - у нерозривній гармонії))) про закохані сльози - це ти файно придумала! 
