По різному єдині

Так впевненно тримаючи кермо, 

З усіх динаміків, щоб через серце й небайдужу.

Ти знаєш, що за гроші можна все, 

Але не сон, 

І не кохання, 

І не душу.

Пройде!..

Не купиш навіть час, 

І він не гоїть, 

Усміхаючись злим тролем.

Пройде!..

Сховаючись у глибину, 

І відізветься найсолодшим болем.

Пройде!..

Не варті навіть гаманця, 

Хто за личиною ховав відвертість, 

За спиною тримав ножа, 

Підкреслюючи свою впертість.

Пройде...

Це як дорога в нікуди, 

Мов заблукав, 

І сонця геть не видно.

Ти впевненно сідаєш за кермо.

Як холодно.

Я знаю.

Як болить...

Відкинь, 

То серед літа було зимно.