Клаптик бездонного неба

з рубрики / циклу «ЕТЮДИ, КАРТИНКИ»

З краплинами дощу

В захмарену калюжу

Бреду ним чи лечу,

Та осягнути мушу,

Розбовтане недбало.

Глибінь – по кісточки,

Чуттям необережним,

Зникають з-під руки

Уривки хмар холодні

За обрієм безмежним.

За мить кудись війне

З вітрами клаптик неба

Завихреного стану.

Гукни! Поклич мене,

Бо вдалині без тебе

Хмаринкою розтану.

Візьміть участь в обговоренні

23.07.2014 18:45 Антоніна Грицаюк => ©

Чарівно!

15.07.2014 12:03 Тадм => ©

класно! скучила за Вашими :)

14.07.2014 10:16 Тетяна Белімова => ©

Чудова, складна для виконання форма! Ніжна поезія!)))

12.07.2014 16:40 Суворий

Приклад використання коду заміть звичайного посилання:

Сподобалось) а в мене є хмаринка) я їй кажу ти сонечко, а вона каже ні - я хмаринка) боюся розтане)))))

Дуже візуальний вірш.

Вірш чудовий, але навіщо таяти, хай тають інші.

дуже світло)