Чари кавових снів
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Присмерковим туманом неспішно
Нічка місяць укутує ніжно,
Поки сонце закотиться, сонне,
Десь за обрію хмарні краї
Не засну я, бо звідати маю,
Як у мрій запашному розмаю
Яснозоряне небо бездонне
Сповнить чарами очі твої.
Чи в очах потону, чи то в каві…
На глибінь манять хвилі ласкаві
Крізь мелодії сну найніжніші –
Щось затіяла ніч за вікном.
Кави сутінь нуртує так смачно,
Зорі мліють в очах необачно,
А в лункій зачарованій тиші
Б’ється серце, сполохане сном.
