Деркач Олександр У мозку морок
У мозку морок моросить
І сновигають сни незримі.
На всі питання чуєш: - Цить!
Cновиди зиркають звірині.
Я псам читаючи псалми
упав на землю, безіменний.
І рани ниви кров`ю змив -
Буденна падаль для гієни.
А листя падає живе,
Як жертва мертвим для молитви.
Зболіле поле іще зве -
Назавтра старт старої битви.
м.Прилуки, 13.07.2014р.
14.07.2020 18:32 Каранда Галина => © |
 Сильний вірш виплив з архіву. |
23.07.2014 19:27 Антоніна Грицаюк => © |
 Чудово! |
23.07.2014 13:21 Володимир Пірнач => © |
 Дуже класно. |
15.07.2014 11:47 Тадм => © |
 класно! |
14.07.2014 18:07 Світлана Рачинська => © |
 Про псалми - поріз свідомості. Усе мине! Розсіється морок! Усе мине!... Болісно |
14.07.2014 15:59 Зав`ялова Валентина => © |
 Чудовий вірш. Хоч би ця битва залишила живими нашіх хлопців! |
14.07.2014 09:30 Тетяна Белімова => © |
 Старт старої битви... то щось уже геть морочливе - ви праві! |
14.07.2014 01:55 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Усе як є... алегорично! |
14.07.2014 01:28 Панін Олександр Мико... => © |
 Тут наяву морок, що про сон казати! Сильний вірш, гарні образи. |
14.07.2014 00:36 Тетяна Чорновіл => © |
 Страшні рядки! |