Мокра киця
з рубрики / циклу «Дитяча збірка»
Дощик йде, намокла киця,
Мокрій їй чомусь не спиться,
Стала вправно працювати,
Язиком хутро лизати.
Залишилась голова,
Тут справжнісінька біда,
Не дістане язиком,
Помахала лиш хвостом.
До Шарка майнула в буду,
«Вік тобі служити буду,
Мокра в мене голова,
Може трапитись біда.
Оближи і обігрій»,
«Про це думати не смій,
Якщо хочеш обігрітись,
Тобі треба потрудитись.
Кусень сала принеси,
Біжи швидше і не спи»,
Загарчав, мов звір той лютий,
Ланцюгом він був прикутий.
По калюжі біжить киця,
Чи це правда, чи їй сниться?
Вскочила в халепу, так,
Цей Шарко якийсь хижак.
«Сало з’їм, хай йому грець,
Дружбі нашій тут кінець,
Примощуся на віконці,
Хутро висушу на сонці».
м. Славута,
