25.07.2014 12:38

18+

269

5 | 5

 © Оля Стасюк

Не так, щоб вже дуже…

з рубрики / циклу «Задощило почуттями...»

Сиділа, дощами сполохана, 

Дивилась навіщось у небо.

Не так, щоб вже дуже й закохана.

Не так, щоб вже й дуже у тебе.

Розвіялось марево зоряне, 

Засліплені очі прозріли…

Не так, щоб вже дуже і зболена.

Хоча мені справді боліло.

Долини чекали під зливами, 

Як в спокої дощ їх залишить.

Я ж так і не стала ревнивою.

Я так… Божеволіла в тиші.

Не так, щоб ми дуже й загралися, 

Не так, щоб аж-аж захопились…

Життя – це ж як нитка. Соталася.

Й без натягу раптом спинилась.

Розлука, як гостя непрохана, 

Залізла, куди їй не треба.

Я так і не стала закохана, 

І, - що тут поробиш? Не в тебе.