І де ж ховається від мене смерть?

з рубрики / циклу «Чи( )є майбутнє?»

В якому лісі чи в якому полі?

Мені не кинути цю круговерть,

Лишившись вічним в безкінечнім колі.

Могутній вихор не змінить нічим.

Крутився завжди він, глитавши долі.

От тільки зараз роз`ятрив свій плин,

Піддавшись злій підступній вражій волі.

До чорта їй життя старих, дітей,

Життя дружин, чоловіків, онуків.

Їй треба вдовольнить жагу смертей:

Покласти жертву на вівтар злих духів.

Бо як не вкусить крові артефакт,

Із пекла в світ полізуть чорні руки,

За тим, хто вклав з дияволом контракт

І за примарну славу сипле муки.

А я що?

Будь-хто — ніщо. Проте ми разом вічні.

Ми ґрунт і гумус для наступних поколінь.

Страждання наші — навички довічні

Для тих хто змінить нас під звуки голосінь.

17.07.2014