Ви пішли
з рубрики / циклу «Неймовірні пригоди Шока»
Ви пішли, не прощаючись з нами,
Мабуть, в кращий від нашого світ,
Щоб під райськими жити кущами
Вже не знаючи горя та бід.
За життя Ви не знали спочинку,
Працювали щодня до зорі,
Кожну вільну від праці хвилинку
Віддавали Ви нам - дітворі.
Доглядаючи нас, рідна мамо,
Недоспали багато ночей,
Вже великих жаліли так само,
Як малих, нерозумних дітей.
Ви зарано пішли від нас, мамо,
Тепер блудимо світом одні,
Все говоримо з Вами ночами
У тривожному довгому сні.
Проминуло багато від того,
Як Вас поруч із нами нема,
Настанови виконуєм строго,
Як нам жити для щастя й добра.
Скільки б років нам жить не судилось,
Ми завжди пам`ятатимем Вас,
Бо життя перед нами відкрилось
Завдяки тільки Вам у той час.
Ми в молитвах благаємо Бога,
Щоби Вас у раю оселив,
Не робили ж нікому Ви злого,
А добро кожен кухлями пив.
Ви пішли, не прощаючись з нами,
У той кращий від нашого світ,
Відпочиньте в раю під кущами
Вже не знаючи горя та бід.
28.06.02.