На світанку
© ІзолентаЯ помру на світанку, Відлітаючи запалю собою небо, Це буде останнє "Доброго ранку", Ніхто не...
Я помру на світанку, Відлітаючи запалю собою небо, Це буде останнє "Доброго ранку", Ніхто не...
Дихаю, бо вмію, і дихаю, бо можу.Дихаю, доки йде дощ і пролітає сніг.Доки Всесвіт прислухається,...
Задуха темної кімнати, Де літо розлило свою печаль.Мені тут хочеться кричатиЙ розбити стіни мов криш...
Прощай: ти не для мене І всі ці "до зустрічі, а не "бувай". Ми знаємо, що це не взаємне, То...
Мені гидкий мій власний дім Мені гидке все це навколо Продам цей світ з собою в нім, Аби перебит...
Заключна частина в кінці твору, яка зазвичай використовується для його завершення
Вогкі очі київських вулиць Знову спостерігають весну. Стукають ритмом палиць По вікну до поки я н...
Ти знаєш, як це «кохати»? Кохати так, що мерехтять зірки Ти знаєш, як це «про...
Битим склом уламки серця на асфальті, А душа – мов пошматована газета.Як майстерно доля б&rsqu...
"Скільки можна кричати?" "У всьому я винна — ти ж у нас святий!" Не даєш і слова сказати...
Я сяяла від одного його дзвінка, Мріяла — хоча б про дотик пальців... Раптом — удар.
Поміж нами давно все сказаноІ мені саме час іти…На хустинці вузлом зав’язанимЩастя-долі...
Зніме окуляри Абадо́нна, Погляд блисне в душу, мов рентген –І на зо́всім ще не сивих скроняхВ...
Вона була зі сталі, він - з металу, Вона кохала палко, він - зухвало, Вона пишалась ним, він нею ...
Цей заговорений грудень сьогодні із мрякою, Слизькі його рими, непевні думки і шляхи…І ти та...
Коли над містом рідним крига скресне, Прийди не стиха - з грозами й піснями, Сховай у скриню мозоли...
Тривожний вітер здіймає галас, Курсує протягами містами... Вчорашнє завтра сьогодні сталось, Немов...
Ну ось зачепило, в небо дивлюсь Життя пролетіло в секунду чомусь Все переглянув, як жив, що ...
Скажи мені, вкраїнський люде, - Чому так любиш ти Іуду? Чому на розум в тебе пиха? Коли країна ледве диха?!
Вірш відображає біль втрати, спричиненої війною, і силу пам’яті, що не згасає навіть під ударами долі
Ніби трохи теплішає, починає танути сніг З доріг разом з асфальтом водою стікає лід Я не лягаю що...
Вірш передає трагічну історію загиблого солдата, який, лежачи на полі бою, згадує кохану, сподіваючись повернутися до неї. Його страх, самотність і біль поступо...
Наснись мені синочку, дуже прошу Малим хлоп`ям, у кольоровім сні!..
Віддзеркалення моїх думок, що прийшли у відповідь на мій вірш написаний у 2014 році...
В морозну ніч світили зорі і зачудований я снив. В багатовимірнім просторі думки снували дуже кво...
Шабесгой, шабес-гой (їд. שבת-גױ — "суботній гой "), гой шель шабат (івр. גוי של שבת шаббат-гой[1] — неєврей, найнятий юдеями для роботи в шаббат (суботу),
14 червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк» за участю зірок Національн...
Вічність, бува, озивається, Віршем у серці пророчим, Серце тріпоче, пручається… Вічність погляне в очі, І надиктує незвідане, Хочеш ти, чи не хочеш.
а часом вона була різкою у декілька раз гостріша за лезо ножа обрАзи не мають лишатись без болю о...
На дворі мрячить, душа теж промокла. І лютий не лютий, і рано стрічати весну...