08.08.2014 10:29
для всіх
149
    
  - | -  
 © Георгій Грищенко

Темрява і ніч

Філософська лірика

Догорала свічка

І загасла в мить

Темрява і нічка, 

А душа не спить.


Мучиться до ранку, 

Коли ніч втече

Й в ранішнім серпанку

Сонце припече.


Бо ніч виє вовком, 

Наганяє страх, 

Робить усе ловко, 

Щоб поїхав дах.


Місяць затуляє, 

Щоб він не світив, 

Темрява ж бажає

Щоб він так робив.


Темрява страждає

Як засвітить хтось

Нічку закликає

Зробить з світлом щось.


Довше щоб пожити, 

Сонце не пускать

Світ цей оживити, 

Квітнуть не давать.


Сонце ж переможе

Хто б що не робив, 

І це, друзі, схоже

Світ завжди любив.



04.06.14

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!