Навколо - нелюди й байдужі

з рубрики / циклу «Не хочу стояти осторонь (Революція гідності)»

Навколо – нелюди і байдужі. Ми, попри це, скували волю.

Скували власноруч, вогнями… Траплялось навіть – автоматними.

Тепер очищені в нас душі новою кров’ю, плачем, болем,

Брати нам стали ворогами, при цьому - і жалю не вартими.

Цей спалах – як каталізатор: пришвидшив рух наш на сторіччя,

Вказав на те, чого не знали, і хто з нас, попри все, - Людина.

Зі Сходу – нелюд й провокатор, ще поряд – дивні протиріччя:

Ми всім їм довго пробачали і ледь не втратили країну.

На щастя, вчасно схаменулись, на щастя, ще знайшлися сили,

І Той, що понад хмари й вище, вселив у серце нам безмежність.

Живі ми. Волі не позбулись, хоча занадто рвались жили.

Тепер вже знаємо, навіщо дана нам Богом незалежність.

Візьміть участь в обговоренні

10.08.2014 21:03 Ганна Коназюк => ©

Глибокий зміст... Чудова поезія!

10.08.2014 00:02 Тетяна Белімова => ©

Чудово! Стільки ти всього заклала у цей твір! Буду ще осмислювати!

Мудра поезія і мудрий висновок! Чудова робота, Олю!

Олю, твір сильний і мужній.
Брати повинні бути з почуттями братніми,
А це не браття, це потвори.
Нам треба боронити волю
І душі від злоби пекельної.
Бо ми народ, що має гідність.

Чудовий вірш.
А ті, що стали ворогами,
братами й не були ніколи.



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ