Усе йде, все минає...
Нові назви в серці не приживуться.
Стерти гумкою зайвих,
Зрозумівши, що сміються.
Дилетант скаже
- Пензлем малюють.
Але можна іще зліпити,
Можна ковзати, вібрувати,
Шматувать, роз`єднать, пов`язати...
Скільки техніки в тому писанні,
Філігранню по серцю ноти.
Ніби колір один і той самий,
А різниця?
Нема напроти...
Так хотілось багато сонця,
Щоб купалось ніжно в волоссі,
Щоб заплуталось в дивних барвах,
І кричати, мов стоголосі!..
Щоб від того така насолода,
Щоб закреслити все ненависне,
Вчитись жити, уже по новому.
Малювати легке, що не тисне...
