15.08.2014 01:02
© Ольга Шнуренко
Вічний спокій для моєї мами
з рубрики / циклу «Присвячення»
Летять роки і ми старіємо з роками,
Але щодня думками линемо до мами,
У двір, де квітнуть чорнобривці,
мальви й ружа -
До гарних квітів я з дитинства
не байдужа…
Я згадую, як ми прощалися востаннє,
І небо плакало сльозами на світанні,
Я бачу, оповиті смутком, мами очі -
Тоді слова сестри звучали, як пророчі…
Роки минули, та сумує серце й досі,
За сонце-ранками в селі, де ноги босі
Щоранку бігали в траві аж до сніданку,
А мама наливала чай у філіжанку…
Найбільше смакувало молоко із хлібом,
Молочний сир у мисці, ніби гірка снігу,
Густа сметана, свіжі вишні й полуниці,
Вода кристально чиста з нашої криниці…
На превеликий жаль, нічого вже не буде,
І біль страшний стискає серце в моїх грудях…
Молюся Богу і прошу його постійно,
Щоб любій мамі у Раю було спокійно…
м. Київ, 14.08.2014
