16.08.2014 23:04

лише 18+

414

6 | 6

 © Оксамит

Одна квітка не робить вінка

з рубрики / циклу «Колись я тобі скажу»

Я ж не думала, що так захворію Тобою, 

Мов у прірву поранений птах...

Я ж не мислила бути з Тобою, 

А тепер без Тебе ніяк...

Ой ви трави високії в полі, 

Заховайте мою журбу, 

Нам же разом не бути ніколи, 

Вирвіть серце, 

А я Його жду...

Ой калиновий смак гіркотою, 

Над водою схилила гілля, 

Та, байдужість із часом рікою

Попросилась, й до Тебе зайшла...

Ой до кого ж схилитись, кричати?

Де знайти ті потрібні слова?

Ти ішов, а тоді повертався, 

Не питала, тепло берегла.

Ой та іволга свистом сміється, 

У осіннє вбирається лист, 

А воно ще вірить і б`ється, 

Непотрібний до другого хист...

Як же то зберегти?

Не зламатись.

Як ту відстань без болю сприймать?

Мертві квіти, живою водою, 

І веселого вже заспівать...

Я ж не думала, що так захворію Тобою.

Що попереду?

Пустка і крах?

Я ж не мислила бути з Тобою, 

Чорна прірва, поранений птах...