Sommeil
з рубрики / циклу «Колись я тобі скажу»
- Не судилось мені поділяти з тобою прозу життя, - промовляв він до фігури, що жила в його уяві, - та може се й ліпше. Ніякий шлюб, ніяка розлука не заборонить, щоб ти була поезією мойого життя.
(І. Франко)
(І. Франко)
Немов я є,
Немов мене немає...
Злітаючи відчую, що живу.
І тільки страх не покидає,
В мовчанні відчуваю, що помру...
Незграбна, без прикрас,
Занедбана і чорна,
Не звільнена,
Широкого нема...
Заснути б, й полетіти у свій простір,
Де кольорові сни і спокій обійма.
Душею до зірок!
Нема загрози-вільно!
Так рветься, розривається, болить.
І тільки віра, що не зраджує в коханні,
І тільки серце, яке здатне так любить...
Як лікувать?
Де відповідь шукати?
Незгарбна?
Без прикрас?
Вже досить сподівань!
Дароване життя,
Безкрає небо, гарне!
І кольорові сни,
Де сотні дні чекань...
.gif "{#}")
все буде добре))) гарного настрою і чудового дня!
