16.08.2014 18:03
лише 18+
255
    
  8 | 8  
 © Оксамит

Sommeil

з рубрики / циклу «Колись я тобі скажу»

- Не судилось мені поділяти з тобою прозу життя, - промовляв він до фігури, що жила в його уяві, - та може се й ліпше. Ніякий шлюб, ніяка розлука не заборонить, щоб ти була поезією мойого життя.
(І. Франко)

Немов я є, 

Немов мене немає...

Злітаючи відчую, що живу.

І тільки страх не покидає, 

В мовчанні відчуваю, що помру...

Незграбна, без прикрас, 

Занедбана і чорна, 

Не звільнена, 

Широкого нема...

Заснути б, й полетіти у свій простір, 

Де кольорові сни і спокій обійма.

Душею до зірок!

Нема загрози-вільно!

Так рветься, розривається, болить.

І тільки віра, що не зраджує в коханні, 

І тільки серце, яке здатне так любить...

Як лікувать?

Де відповідь шукати?

Незгарбна?

Без прикрас?

Вже досить сподівань!

Дароване життя, 

Безкрає небо, гарне!

І кольорові сни, 

Де сотні дні чекань...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.08.2014 18:40  Тадм => © 

гарно

 17.08.2014 12:19  Тетяна Белімова => © 

{#} все буде добре))) гарного настрою і чудового дня!

 17.08.2014 08:11  Деркач Олександр => © 

Сподобалось

 16.08.2014 22:18  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

В рекламі небо вдало передасть,
Фотограф, режисер-мастак...
Своє я спробую тримать,
Напевне мудро?
Чи не так?..
Мальвочко дякую за коментар.

 16.08.2014 21:52  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Як то в рекламі звучить:"Тримайся за Небо!" - мудро,
Чи не так...

 16.08.2014 21:15  Ганна Коназюк => © 

Такий бентежний душевний стан... Вдало передали відчуття. Вірш чудовий!

 16.08.2014 21:14  Світлана Рачинська => © 

...
Як же ж сумно... Сподівання... А як без них? Чудовий твір.
Без сумніву, вільна душа автора - знайде вихід для своєї ЛГ, і я в це вірю!!! Хай щастить)