17.08.2014 14:42
for all
123 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Георгій Грищенко

Зоряна ніч

У ту зоряну ніч

Соловейко співав, 

Про кохання пісні

Тьохкав та щебетав.


У вишневім саду

Слухав я солов`я, 

І тебе молоду

Пригадав тоді я.


Всю чарівність твою, 

Пристрасть й смак твоїх губ, 

І твоє: “Я люблю”

І столітній наш дуб.


Ми клялися під ним

Вічно й вірно кохать, 

Він був місцем святим, 

Де не можна брехать.


Та життєва ріка

Підхопила і нас, 

Вкоротила віка

Й вогник щастя загас.


Соловейко замовк, 

Блідий місяць сіяв, 

Все спинилось немов, 

Я в задумі стояв.


Ти навіки пішла, 

Залишила цей світ, 

Де зі мною жила

Двадцять люблячих літ.


Є лиш згадка про ніч, 

Як тебе цілував, 

Як любовні пісні

Соловей нам співав.

Публікації: Георгій Грищенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 22.08.2014 15:18  © ... => Тетяна Чорновіл 

Вдячний за увагу та оцінку. 

 18.08.2014 09:54  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже сподобалось! Ніжна й лірична поезія. В чудовому ритмі.