17.08.2014 14:37
для всіх
190
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Сльоза

Чогось сльоза непрохана тремтить

І щось пече нестерпно в грудях, 

Коли пригадую останню мить

В очах твоїх й труну у рутах.


Пригадую важке життя твоє, 

Хвилини радості й любові, 

Що доля нам як милість подає, 

Весь час лупцюючи до крові.


Караюся, що я тебе любив

Не досить ніжно і без квітів, 

Що більше для роботи, мабуть, жив, 

Тепер без тебе мучусь в світі.


Моя сльоза непрохана тремтить

І біль пече нестерпно в грудях, 

Бо в світі важко в самотині жить, 

На Боже ждучи правосуддя.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!