19.08.2014 14:48
для всіх
192
    
  - | -  
 © Георгій Грищенко

Вінок кожання

У купальськую ніч

Вінок в річці зловив, 

Ворожбитую річ

Хтось до мене пустив.


То кохання вінок

Я зловив у ту ніч

І пішов у танок

Вже не чуючи ніг.


Та в густому саду, 

Де буяє бузок, 

Загубив на біду

Той купальський вінок.


Ось тепер де не йду

Роздивляюсь людей, 

Та ніяк не знайду

Блиск коханих очей.


Пропаду я без них

Під бузком у саду, 

Мед цілунків не встиг

Скуштувать доладу.


У тамтешнім саду, 

Де буяє бузок, 

На траву упаду

Загублюсь як вінок.


Як тут мила пройде –

Не замітить мене, 

Бо я зникну в ніде

Безтілесне й чудне.


І тепер у саду, 

Коли квітне бузок, 

Топче хтось лободу, 

Все шукає вінок.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!