Ось полину далеко
Ось полину я звідси далеко-далеко,
Тут залишу я все, за життя що надбав,
Мою душу на крила підхоплять лелеки,
В небесах заколишуть, щоб вічно я спав.
І мені буде мариться в снах Україна,
Де мав щастя шляхами земними пройти,
Де була моя зоряна ніч солов`їна,
Де багато відчув від людей доброти.
Із собою візьму тільки щастя любові,
А натхнення моє хай живе на землі,
Щоб палало воно у віршованім слові
І щоб душі живих не блукали в імлі.
Із небес мої сльози будуть падать дощами,
Сумуватиму гірко за краєм земним,
Перетворяться сльози у полі хлібами,
Так прийду я у світ уже хлібом святим.