Минуло тридцять років
І раптом твій дзвінок,
І зник кудись мій спокій –
Почув твій голосок.
Пригадувать не стали
Минулі почуття,
Лише порозмовляли
Про нинішнє життя.
Приємність відчували
Під час ось цих розмов,
Але й про це мовчали,
Щоб не злякать любов.
Ми тридцять літ плекали
Душевну доброту,
Яку на двох надбали
У пору молоду.
Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:
Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Спішу посміятись / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Благодать / Вірш | Георгій Грищенко».