Тадм Про дружбу
Я тебе не віддам нікому,
Вбережу від нещастя й біди
Однієї з тобою ми крові,
Хоч і різні у нас «сліди»!
Із тобою ми діти сонця,
Діти вітру, води й землі,
Твою лапу в моїй долоньці
Не чіпатимуть ниці й злі!
Я тебе захищу, вір слову!
Тож спокійно, мій друже, спи
Однієї з тобою ми крові,
Хоч і різні у нас «сліди»!
Миргород, 23.08.2014
26.08.2014 20:05 Тетяна Чорновіл => © |
 :))))))))))))) |
26.08.2014 01:05 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Просто дуже-дуже сподобалось!!!) |
25.08.2014 21:13 Світлана Рачинська => © |
 Чудово) У тебе талант оживляти такі чуттєві світлинки) Захоплююсь!!! |
25.08.2014 20:27 Ігор Рубцов => © |
 Це ж, мабуть, про песика? Колись у нас жили дві щурихи. Жили, бо їхнього життя два роки, може трохи більше. І ми намагалися зробити їх найщасливішими щурами у світі, бо дуже любили їх, а вони нас. І лапки у них, як у нас руки, і їдять вони, тримаючи їжу у долоньках, навіть іноді воду зачерпують долоньками. Їли ми, бувало, з однієї ложки, як це не дико видається декому. Але вони чистюлі, дуже охайні. Та смішні і лагідні. Після них вже не наважимося тримати вдома тваринку. Втрачати друзів жаль неймовірно. |
25.08.2014 17:37 Олена Вишневська => © |
 Класно! |
25.08.2014 11:56 Панін Олександр Миколайович... => © |
 Оце - гарно, оце - чудово, та й сліди,здається. можуть стати схожими! |