Небо стікає дощем - наче кров`ю
Хмари розбиті немов самотою
Серце ридає чужою журбою
Листя спадає на землю і долю
Більше немає ні мрій, ні бажань
Все заніміло й чекає лиш вибуху
Люди не чують більше послань
Я все чекаю для себе вироку
Осінь проймає вже душу холодом
І за невдачею лиш невдача
Ангел покинув це місце холоду
Нам залишивши виття собаче
