30.08.2014 10:48
для всіх
277
    
  6 | 6  
 © Тадм

Автопортрет

Думаю зазвичай українською

Пишу по-різному. Буває й російською

Кажу найвиразніше поглядом

Особливо, якщо це «з огляду….»


Та ні, не кривлю душею

Навіщо? Достатньо й без мене містерій

Сумніви? Звичайно багато

Напхана майже вся хата…


Коли вже нестерпно прикро, 

Буває, що і прикрикну

Без злості. З досади тільки, 

Тому що набридне «оскільки…»


Люблю? Ну звичайно сонце!

А ще коли краплі в віконце, 

Й коли шаленіє вітер

І знаєш: у розпалі літо!


Багато чого не вмію

Навчуся! – плекаю надію

Не марю, що є суперхист, 

Просто в душі оптиміст….



Харків, 4.05.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.09.2014 09:10  Деркач Олександр => © 

Шикарний автопортрет) написано класно!

 01.09.2014 01:20  Ганна Коназюк => © 

Гарно написано! Сподобалось!!!

 31.08.2014 12:49  Якобчук Павло => © 

+ Оптиміст

 30.08.2014 16:43  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Просто клас!)
Рада, спілкуванню з оптимістом - лг!))

 30.08.2014 13:39  Світлана Рачинська => © 

Чудово) Саме такою й уявляла тебе! Щирий і близький по-духу вірш!!!

 30.08.2014 10:57  Тетяна Белімова => © 

{#}Такі емоційно-виразні характеристики))) Все сподобалося.

Таню, знаєш, я до 13 років зовсім не розмовляла українською і не думала. Не вміла. Я ж київська дитина була. А зараз навпаки - не можу російською писати. Інколи говорю - як всі. У супермаркеті чи транспорті.