Автопортрет
Думаю зазвичай українською
Пишу по-різному. Буває й російською
Кажу найвиразніше поглядом
Особливо, якщо це «з огляду….»
Та ні, не кривлю душею
Навіщо? Достатньо й без мене містерій
Сумніви? Звичайно багато
Напхана майже вся хата…
Коли вже нестерпно прикро,
Буває, що і прикрикну
Без злості. З досади тільки,
Тому що набридне «оскільки…»
Люблю? Ну звичайно сонце!
А ще коли краплі в віконце,
Й коли шаленіє вітер
І знаєш: у розпалі літо!
Багато чого не вмію
Навчуся! – плекаю надію
Не марю, що є суперхист,
Просто в душі оптиміст….
Харків, 4.05.2014