20.05.2014 12:05
для всіх
346
    
  11 | 11  
 © Надія Бойко

Раділа мама, як рясніли квіти

Раділа мама, як рясніли квіти

Раділа мама, як рясніли квіти,

Щоріч вражали щедрістю буянь:

Від гіацинтів аж до пізньоцвіту.

Було їх в мами – скільки оком глянь.


Чомусь здавалось, що так буде вічно,

Цвістимуть квіти й мама серед них…

Запломеніли на могилі свічі

Червоних сальвій тихих і сумних…


І прикро знати, що уже ніколи

Не задурманить ніжно перед сном

До болю рідний запах матіоли,

Той, що в дитинстві в мами під вікном...



м.Львів, 19.05.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.02.2016 16:54  Лілія => © 

Чудовий вірш,дякую! Згадала,як моя мама навіть там,на Далекому Сході ,завжди казала: "матіола","кручений панич"....Як вона любила квіти! В останньому листі писала про жоржини...Ще раз дякую Вам,пані Надіє за тиху сльозу,за спогад про далеке дитинство!

 21.05.2014 11:45  Тадм => © 

Дуже проникливий і тремтливий вірш!

 20.05.2014 19:18  Тетяна Чорновіл => © 

Світла пам"ять... Чудовий душевний вірш!

 20.05.2014 16:17  Світлана Рачинська => © 

До сліз... Чудова поезія, Надіє!

 20.05.2014 12:41  Маріанна => © 

Сумно і зворушливо! Гарно!

 20.05.2014 10:30  Ганна Коназюк => © 

Викликали поезією у мене і спогади і сльози... ніби моя історія... Аромат матіоли тісно пов"язаний зі спогадами дитинства, юності - моя мама теж любила ці квіти і безліч інших. Дякую Вам сердечно за цього чудового вірша!!!

 20.05.2014 09:17  Тетяна Белімова => © 

Ніби ота сама пісня із старенького радіоприймача))))))))) І сумно, і гарно водночас!