Кошик
Наповнюю кошик сумління
Гнилими плодами страждань,
Дрібним блискотінням везіння,
Даремністю слів й намагань.
Блукаю у хащах бажання,
В рожевих туманах надій,
Чекаю в смерканні світання,
Прозріння закоханих мрій.
О Господи, милий мій Боже,
На доленьку зглянься мою,
Коня хто мого розтриноже,
Щоб мрію здійснити свою.
Помчати угору до світла
Везіння й святих намагань,
І щоб не попасти на ікла
Ні злості, ні чорних змагань.
