04.09.2014 23:20
© Антоніна Грицаюк
Наша рідна Батьківщина
з рубрики / циклу «Про долю»
Білі бордюри, квітнуть чорнобривці,
Ми – одне ціле, не поодинці,
Жовто-блакитне злилось в єдине,
Від нині ворог клятий згине.
Ми – українці духом завзяті,
Не гаманцем, а душею багаті,
Наша земля, наша родина,
Ненька єдина – це Україна.
Досить вже кігтями серденько рвати,
Геть воріженьки одна у нас мати,
Матінка рідна нас ростила,
А вас, немовби нечиста сила.
Наша дала любов і шану,
А ваша підлість, зло і оману,
Наша плекала любов і віру,
Ваша згубила усю довіру.
Наша любила, ночей не спала,
Ваша в багнюку усе втоптала,
Вкраїно мила хвала і шана,
Хай з очей зійде в людей омана.
Єдина мати, єдині діти,
Як край квітучий нам не любити?!
Квітнуть троянди, алеї слава,
Сила і віра – наша держава!
м. Славута,