Надія Бойко А юнаки за честь вмирають…
І знову смуток… Море сліз…
Й кінця не видно, ані краю…
Брехня, облуда, підлість скрізь,
А юнаки за честь вмирають…
Вд болю серденько щемить,
Й душа, здається, терпне й блідне…
Життя – коротке, наче мить...
В одних – нікчемне, в інших – гідне…
м.Львів, 22.05.2014
03.07.2014 17:10 Якобчук Павло => © |
 Коротко - наче постріл. |
23.05.2014 19:34 Ганна Коназюк => © |
 Дуже зболений, проникливий вірш! Дякую за нього!.. |
23.05.2014 15:55 Тетяна Чорновіл => © |
 Болючий вірш! Вибір між нікчемністю й гідністю вартістю в життя... |
23.05.2014 11:41 Ірина Затинейко-Михалевич... => © |
 дякую за зболену поезію... |
23.05.2014 11:22 Маріанна => © |
 Гіркі слова! Але хтось мусить їх сказати. Дякую Вам! |
23.05.2014 11:02 Тетяна Белімова => © |
 Пані Надіє! Схиляюся перед вами! Гіркі й правдиві ваші слова! |