Троянда кохання
Загорну я троянду у плівку,
Щоб мороз лиходій не дістав,
І швиденько піду на домівку,
Де кохання своє відшукав.
Подарую троянду кохання
І відчую вустами вуста,
І охопить нестримне бажання
Так прожити хоча би до ста.
Щоби завше троянда кохання
Чарувала як ватра вночі,
Відігнала б примари страждання
І від щастя вручила б ключі.
Щоб душа завмирала щоразу
Як троянду в дарунок несу
У приємну домашню оазу,
Щоби ніжну побачить красу.