07.09.2014 08:36
for all
230 views
    
rating - | no usr.
 © Микола Васильович Снаговський

ВЕЛИКА СИЛА НУЛЯ

Ви уявити не можете, як обурився Нуль, коли у суперечці цифр і математичних знаків хтось вигукнув: «Ти — нуль без палички!..».

І не важливо хто те мовив та кому — важливо було те, що така думка існує. Тож Нулю стало до сліз образливо: який неук таке вигадав?!

Спершу в нього й настрій щез, засмутився. Та Нуль на те й Нуль — кругленький і охайненький, щоб з найневигіднішої ситуації знаходити правильний вихід і при тому нікого особливо не дратувати.

А тут якраз цифри продовжували суперечку:

— От, дивись, сімко: я, п’ятірка, стану до своєї подружки п’ятірки. І, в такому разі, замість нас, на вахту має стати Десяточка, тобто Одиничка зі своїм другом Нулем.

Тільки те почула Сімка, як двох п’ятірок наче вітром здуло. Замість них миттю виникли Одиничка і Нуль, яких називають ще Десять. Але хтось, жартуючи, трохи штовхнув Нуля у спину і той опинився попереду Одиниці.

— Ха-ха-хі-і!.. Одиниця — після Нуля... А це значить, що не Десять! Якби ми не бачили, що ви заміщаєте двох п’ятірок, то й, справді, можна було б подумати, що не вони були на цьому місці, а ви — Нуль та Одиничка.

Нуль миттю став після Одиниці, бо він — чесний хлопець, справедливий, сам бачив, що на їхньому місці стояли дві п’ятірки.

— Ми — Десять! — втішно звернувся він до Одиниці.

Та запишалася: ну, ким би вона була без такого кмітливого і спритного Нулика! «Бач, як зметикував! — подумала вона. — Став після мене, каже, що так ми — Десять!.. А коли став попереду, то виходило, що наче його й не було. Казали, що тільки я важу, коли стою після Нуля, тобто праворуч. А я й не знала...».

У свою чергу й Нуль неабияк загордився, подумавши, що його успіх залежить ще й від того, де він стоїть. Тепер він ніколи не бігтиме поперед батька в пекло, тобто ставати перед цифрами-друзями, а тільки після них. От тоді він завжди набуватиме ваги. Приєднається до Одиниці — буде Десять. А якщо стане за сімкою... О-о! Як він її ощасливить — буде ж Сімдесят!

І Нуль в ейфорії такого відкриття почав приєднуватися до найрізноманітніших цифр. І виходило не 10, а 100, не 12, а 120, не 25, а 250... 

«А якщо я близнюків своїх покличу, — подумав Нуль, — щоб не дражнили нулями без палички».

Покликав. Тож виходило вже не 120, а 1200, не 1200, а 12000...

— Ми, Нулі, — велика сила! — разом вигукнули Нулі.

Й інші цифри глянули на них з великою повагою: справді, ну що вони важили б без Нулів!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись