10.09.2014 18:13

18+

239

1 | 1

 © Оля Стасюк

Аж сіріє від античності

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

Аж сіріє від античності, 

По дорозі ходить пам`ять.

Мало у людей незвичності, 

Звикли навіть і до камер.

Звикли вже до неприродності, 

До потрісканих асфальтів…

Віднайти би кварту гордості

В місті, де панують шпальти!

Вже немає, не відкликнеться…

Хоча місця їй тут вдосталь, 

Вона йде у древні житниці, 

У лісах шукає простір.

Просто в місті, де розмірена

Тільки ще душевна криця, 

Маски всі давно розірвано.

Люди вже втрачають лиця.