Вертаєм
з рубрики / циклу «UKR1.415beta»
Кружляй жовтим листям додолу, додолу,
сльозись затяжмими на тіло схололе,
дощі на душі зализують тугу,
та на висоті ніяк друг без друга.
І небо цілує аж до піднебіння,
вирвати хоче з корінням, з корінням,
та крила готові до злету, до злету,
зронює сонце промінням монети,
пробившись ключами крізь хмари бетону,
ми завше вертаєм додому, додому,
та треба летіти, покликав нас вирій,
щоб ви залишались у мирі, у мирі