Чи напували мріями дощі?..
з рубрики / циклу «НА СВІТАНКУ ДОБРОГО СЛОВА»
Як світлосонна лірика душі,
Знайшла оселю в нетрях бездуховних?
Чи напували мріями дощі?
Ти світишся: і внутрішньо... і ззовні.
Засліплює бува дзеленьк монет
І начебто не ти - життя володар.
Хоч вибирираєш сам собі багнет,
Інстинкти притупляючи природні.
Життя-буття проходить поміж нас
Не будуть "завтра" - клонами "сьогодні",
Тому люби душею повсякчас!
Скульптури навівають сум холодний.
І їм всміхнись, і голубам навколо,
Нуртуй прекрасне, крізь шаленства грим.
У промінчатах першосвітанкових,
Що крилами торкаються до рим.
