Про натхнення

з рубрики / циклу «Дірки від сум’ять миттєвих (про творчість)»

Рвучко і рвано рядки на папері

Так, ніби правда тікає від тебе:

Хочеш, щоб краще, виходить дублено

Мабуть, не варто "в зачинені двері"….

Силою думку наповнюєш кожну,

А в результаті «ну як же так можна»!

Тихо плюєшся уже спересердя -

Щось недолуге змістовне осердя

Кидаєш ручку і чистиш каструлю

І промовляєш: «Я просто існую.

Нащо здались тобі всі ті рядочки

Он приготуй ліпше піцу й грибочки»

Бігаєш, крутишся, мов навіжена,

Аркуш побачиш – хапаєш скажено

Навіть не встигла поглянути й вгору

Й, бац! Написалось відразу два твори!

Харків, 15.09.2014

Візьміть участь в обговоренні

17.09.2014 16:45 Володимир Пірнач => ©

Гарний текст.
Подобається.

17.09.2014 15:24 Панін Олександр Миколайович... => ©

Така вже доля поета, солодкий тягар.

в зачинені двері не варто - тоді краще до пирогів і піц))) а як прийде, то бац - і є)))

Супер))) Усе дуже знайомо!!! І весело, немає часу за клопотами сумувати))) Клас!!!

{#} знайома ситуація! і пробіжка по квартирі у пошуках аркушиків))) і потім шкрабання і крапання між домашніми справами (навіть інколи самому потім важко прочитати)))

Натхнення, воно таке...))) А от коли юрма думок римується хаотично, а "бац" не настає - то гірше...)))))))
Таню, чудово написано!!!



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ