Ні, не читаю прозу з монітора
з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»
Ні, не читаю прозу з монітора
І не тому, що просто лінь,
А тому, що магічними стають рядки у творі
Під шурхіт сторінок – спокуси тінь…
Тоді занурююсь у дивосвіт історій,
Так, ніби то моє життя,
Бо оживають враз усі герої
Отого ірреального буття
Здавалося б, яка різниця
Слова ж одні… та в тому й річ,
Що отака малесенька дрібниця
Як спосіб друку й стільки протиріч
І те, що на екрані –текст, буденне слово,
Те на папері, клац, – життя…
Ну а насправді (лиш про це і мова)
Така от суб’єктивність сприйняття :)
.gif "{#}")
І те, що на екрані –текст, буденне слово, Те на папері, клац, – життя… Ну а насправді (лиш про це і мова) Така от суб’єктивність сприйняття :)
