28.09.2014 20:46
для всіх
164
    
  4 | 4  
 © Тадм

Як нарікаю, що кажу про те...

з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»

Як нарікаю, що кажу про те, 

Про що не варто говорити зовсім

«Не переймайся – кажеш - не святе ж

Й не перебільшуй значимість промовця»..


Напевно, справді так воно і є, 

Але чомусь я вірю в силу слова

До того ж часто думаєш одне, 

Промовиш: не зерно – одна полова….


Тож обираю золото мовчань, 

Бо поспіх перекреслює дотичність

А надмір розтривожених чекань

Не відтіснить посилену критичність



Харків, 21.09.2014

Тадм цікавиться

  • ТадмМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.10.2014 11:07  Світлана Рачинська => © 

Таню, такі сильні і тематичні вірші у тебе пішли. Дуже класно!

 29.09.2014 09:42  Олена Вишневська => © 

Знайомо!

 29.09.2014 00:06  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Наче про мене...
Опублікую, а тоді думаю: навіщо?
Чи варте? І тд...
Дякую за вірш. Нагадав про те, що потрібно пам`ятати!

 28.09.2014 16:02  Тетяна Чорновіл => © 

Тривожна філософія буття!
Згодна з паном Олександром щодо знайдених золотих зерен!

 28.09.2014 13:04  Панін Олександр Миколайович... => © 

Часом золоті зерна можна відшукати і у полові теж.