27.09.2014 23:23
для всіх
166
    
  3 | 3  
 © Тадм

А небо усе терпіло

А небо усе терпіло

з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»

А небо усе терпіло.

Все бачило і мовчало

«Допоки?!» своїм мовчанням

Воно на весь світ кричало….


Вони його зовсім й не чули.

Робили своє зухвало

На мить якусь щось відчули

Та видалось цього замало


Буденно і непоправно

Уперто святе топтали

Угору ж не поглядали

«Дозволено все» вважали….


А небо лише тремтіло

Воно ж наперед все знало

І тільки тому мовчало, 

Що попереджене: «Рано!»

Тадм цікавиться

  • ТадмМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.09.2014 10:14  Олена Вишневська => © 

Разом з каринкою до вірша тривожить і лякає те, куди ми можемо дійти такими шляхами...

 27.09.2014 11:59  Панін Олександр Миколайович... => © 

Чудово.

 26.09.2014 21:38  Світлана Рачинська => © 

Болісно... Глухі не почують, сліпі не узріють... Дуже сумно, що зухвалість і гордість перетворюють людей на таке...(
Тема на часі... Не завжди топчуть буквально. Глибокий вірш.

 26.09.2014 18:56  Тетяна Чорновіл => © 

Тривожний вірш! Як знамення для зухвалих, які нічого не хочуть чути! (((