02.10.2014 13:04

для всіх

236

6 | 6

 © Оля Стасюк

На серці

з рубрики / циклу «Осінні барви дощові»

Блакитне небо – море незабудок.

Верхівки хмар нагадують вершки.

На серці – спокій… І краплинка рути, 

Але це вже не камінь хоч важкий.

Народ наш знову в дивному чеканні –

Що принесе новий буремний вік?..

Чи, може, тишу? Може, сподівання, 

Яким уже давно згубили лік?..

На серці – спокій. Є стара надія, 

Але й нова у вікна сонцем б’є.

Не зміни ш цього – нація хворіє, 

Але й процес одужання іде.

Ми ж всі разом боролись недаремно?..

Ми ж не забудемо ці місяці?..

На серці – спокій… Світлий, а не темний, 

Такий, як незабудка у руці.