30.09.2014 13:53

для всіх

183

3 | 3

 © Андрій Гагін

Рубежі

з рубрики / циклу «Мить небесного натхнення»

Попелясто-індигове небо як рись

по верхівках дерев із нестримністю мчиться.

І цукровими нетрями хмари взялись, 

мов невидана досі Шумеру столиця.

Час жене безкінечну колону машин, 

серед сутінок міста, за межами тиші.

Ти стоїш відчуваючи явного плин, 

і усе наче пташка, що землю залишить.

Ми не знаємо шлях нас куди приведе -

із туману світів Андромеда зів’ється.

Там де зорі гніздяться на небо руде

рубежі на дрібнющі розбито на скельця.

12.04.2014