Ангел, що тримає небо…
з рубрики / циклу «Мить небесного натхнення»
Ангел, що тримає небо, Всесвіт, зорі,
Ними сіє простір, а на землю квіти.
Сходить сяйво-світло, наче все прозоре
Ясно-синє море буде мерехтіти.
Все з’єдналось в ньому, бо тримають руки.
(Рій-життя в якому, кожен знайде власне).
Вигляне, побачить, в зорі вкриє луки
Ангел, що тримає долю одночасно.
Та зігріте море, зіркою одною,
Доки йтиме жінка, одягнувшись в сонце.
І несе відроджень, мов тепло весною -
Лиш вдають байдужість люди-незнайомці.
14.04.2013
