01.10.2014 21:09
лише 18+
208
    
  1 | 1  
 © Ірина Червінська-Мандич

All inclusive

Їдучи потягом зі Стамбула до Едірне, 

Вимиваєш спогадами пісок пляжів

У невимушених розмовах

З вимушеними попутниками.

Але їм не потрібно знати, 

Як липне змокріла тканина

До тіла.

All inclusive насправді лиш

All inclusive, 

А не перепустка в рай, 

Бо і там походжають демони

З крові і плоті, 

Заманюють в сіті

Дешевими посмішками, 

Дешевим турецьким вином, 

А потім на вікнах

Можна писати пальцями

Усі откровення, 

Прості й сокровенні...

Їдучи в потязі зі Стамбула до Едірне, 

Викидаєш за борт весь непотріб, 

Що намулом осів на дні Его, 

На деревах його розвішуєш, 

По траві пожухлій розмащуєш, 

На будинки чіпляєш, як

Новорічні прикраси коштовні -

Нехай повисять трохи, 

До наступного потяга, 

До наступного демона, 

Який виссе тебе до краплини, 

І посіє в нутрі твоїм сім`я, 

Розгортаючи шкірою шкіру, 

Проникаючи в самість і далі...

Їдучи в потязі зі Стамбула до Едірне...



27.09.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.10.2014 01:20  Світлана Рачинська => © 

Затаїла подих... Під враженням. Чудодійний вірш охопив своєю експресією... Клас.)