М`якенькими подушечками-лапками
Пройдешся по кімнаті, мов король...
Розбурхався ковбасками й канапками -
І над собою втратився контроль.
Все не з`їси, а лише понадкушуєш
Та масло злижеш вправно язичком.
Хитруєш, коте, очі враз заплющуєш
Лиш стукну я легенько каблучком.
Вдаєш що спиш в сусідстві із наїдками...
Мій милий і рудий вельможний пан!
Всіх витівок твоїх ми стали свідками,
А ти мов не Тулуз, а Тамерлан...
І погляд дуже гордий і упевнений.
Хоробрий завойовник ковбаси!
Обніжений обіймами, облюблений,
Мій охоронцю затишку й краси!..
Київ, 18.10.2014