Цариці
з рубрики / циклу «Присвячене порталу і портальцям»
Ходять промені між деревами.
У людей нині світлі лиця.
Ти завжди була королевою,
Але цього дня ти – Цариця!
Полонила ліси розвіяні,
Захопила шовкову просинь…
Не кажи, що даремно мріяла!
Ти ж прийшла – і зайнялась Осінь!
Ти таємним весняним поглядом
Пробудила осінні квіти,
Промінь з неба прошила золотом,
Запрягла в колісницю вітер.
Золотився цей вечір світляний,
Падав м’яко вологим листям,
Коли ти із своїми квітами
Пролетіла осіннім містом.
Потім біди були всі втрачені,
Запалилися зорі в висі…
І ти знаєш, тоді я бачила
Між туманів волого-сизих,
В млі осінній у морі синьому
Твою музу – як білу птицю.
Моя ластівко! Будь щасливою!
Ти ж сьогодні у нас – Цариця…
.gif "{#}")
