НА СВІТАНКУ ДОБРОГО СЛОВА

з рубрики / циклу «НА СВІТАНКУ ДОБРОГО СЛОВА»

Сутінь насуплена: Слово несказане.

Губи не туляться. Серце з образами.

Туга наструнчена. Тиша приглушена.

Чується човгання змучене-змушене.

Морок морочиться: Душеньку смикає -

Струни шепочуться... Хай же Бог милує

Слово у зав`язі... Люте ж на прив`язі.

Добре - у квітоньці сповненій приязню.

Тихо розгОрнеться: серце й не сердиться!

В сяйві молитвоньки віра оселиться.

Чиста, мов зарево з виру окраїни

В Небо вдивляюся лагідне-лагідне...

З чистими хвилями синьої пластики

Знов замилуюся вивертом ластівки.

Сутінь розсунеться. Слово промовлене -

(Дихає свіжістю: Богом наповнене)

Ніжнопелюсте цвітіння магнолії

В ритмі досвітньої словосимфонії.

Візьміть участь в обговоренні

25.10.2014 15:24 Люлька Ніна => ©

Дуже гарна словосимфонія.

24.10.2014 19:35 Зав`ялова Валентина => ©

Читається на одному диханні. Чудово.

24.10.2014 14:46 Тадм => ©

Молодчинка! мелодійно й лірично. Хай завжди люте буде на прив"язі!

24.10.2014 10:17 Тетяна Чорновіл => ©

Чудово!
Нехай слово розквітне, зірвавшись з прив"язі!

{#}

Чудово+

Коли оселяється віра і слово наповнюється Богом - завжди настає радість, починаєш дивитися по-іншому на буденні речі (навіть ті, що раніше дратували...))!..
Вірш чудовий!

Добре слово - саме так відчувається! Тихим, чистим, Богом наповненим. Можна розбити на метафори. Дуже красиво! "З чистими хвилями синьої пластики
Знов замилуюся вивертом ластівки..." - це Щось!... Талант!

Ніжнопелюсті коловороти, Мальво, а вірш, наче світла симфонія доброго слова! Дуже!

Так і має бути - від слова, а особливо поетичного, розсунуться всі хмари-образи!



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ