17.09.2014 23:08
for all
868 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Світлана Холодна

Я вірю...

А я Вірю- ти будеш жити!

А я знаю- повернешся скоро.

Нам ще стільки треба зробити, 

лише б сил пережити морок…

...Нам разОм стрічати світанки, 

і ще стільки не прожитих днів...

Ти ж бо маєш доньку вінчати …

я тобі обіцяла синів!

Ще удвох сивиною укритими, 

внуків бавити, в гості чекати…

Ми життя відкладали "на потім"…

якби ж тоді знали... якби тоді знати...

Відчуваєш? Серденько зжалось, 

я тепер не живу, не сміюся, 

Мені тільки молитись зосталось, 

щохвилини за тебе молюся.

Як же скучила за тобою, 

за тихим теплом очей, 

серце моє німіє від болю, 

я не спала жодну з ночей…

Так далеко від тебе зараз, 

та ти знай- завжди поруч я.

Лише тіло моє тут зосталось, 

біля тебе ж Душа моя.

То ж благаю, живим зостанься, 

я благаю, почуй мене, 

Я чекатиму… повертайся, 

ТИ мій світ, ТИ життя моє…

Публікації: Світлана Холодна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 16.11.2014 22:10  Олег Буць => © 

Чудово!
Якщо можна, трішки конструктивної критики.
1. "...прожитих днів..." Слово поставлено в місці, де воно читається в ритмі вірша "прОжитих". А це - русизм. Хіба що Ви читаєте не в ритм.
2. "Зжалось" - русизм. Краще - "стислось". А до "стислось" в наступному рядочку переставити місцями 3-є і 4-е слово - і все! Ні, ще "віриш" замість "знаєш", бо в попередньому рядочку є "знати", "знали".
3. Поєднання рим "очей"-"ночей".
4. У двох суміжних рядках "зосталось" і зостанься". може, варто одне слово змінити на синонім? Як варіант - "Я слабка, щоб до тебе зірватись - але сильна душа моя!"
Якщо я Вас придирками образив - вибачте. Я знаю по собі - якщо вірш пішов, пишеш, як пишеться, лиш би те, що на душі, вилити. Потім треба би було пошліфувати - а інша тема підійшла. Ця паскуда-війна тем підкидає, що не можу! І воно так лишається.  

 18.09.2014 20:37  © ... => Тадм 

Дякую. 

 18.09.2014 09:13  Тадм => © 

Надзвичайно щирий, живий вірш. Торкає 

 18.09.2014 08:14  © ... => Олена Вишневська 

Дякую)))

 18.09.2014 07:47  Олена Вишн... => © 

коли навколо стільки горя і сліз, і це не там десь за океанами, а тут зовсім поруч, навіть в твоєму місті, починаєш по-іншому сприймати життя...
Успіхів Вам, Світланко) 

 17.09.2014 22:12  © ... => Тетяна Белімова 

Спасибі,за теплі слова)))

 17.09.2014 21:14  Тетяна Бел... => © 

Так гарно! Дуже зворушливо!

 17.09.2014 20:41  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Через усі ці події ми стали більше цінувати,те,що в нас є,і більше відчувати біль і страждання інших людей. Зловила себе на думці,що ще з Майдану почала переживати кожну смерть чи трагедію чужих людей як свою...дивно все це,і боляче. 

 17.09.2014 20:39  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую! Єдине ,що нам дасть силу пережити все це страхіття-віра в те,що все буде добре... 

 17.09.2014 20:37  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Дякую,вони якось дивно "народжуються" навіть не знаю коли щось так схвилює,щоб вірш з`явився.Але ,думаю,що саме такі почуття переживають жінки чії чоловіки зараз на війні... 

 17.09.2014 20:35  © ... => Олена Вишневська 

більше нічого і не лишається...я просто зовсім по -іншому тепер дивлюся на життя,стала більше цінити звичайні маленькі радості,які раніше навіть не помічала... 

 17.09.2014 16:05  Олена Вишн... => © 

вірити і молитися! що ще залишається? 

 17.09.2014 15:24  Ірина Зати... => © 

які чисті благання, скіьки віри і любові в словах! Хорони Господь усіх відважних хлопців, чоловіків...!!! 

 17.09.2014 14:47  Світлана Р... => © 

Чудова поезія , наче поетичні сльози молитви багатостраждальної жінки... Надіймося... 

 17.09.2014 14:27  Панін Олек... => © 

Це - молитва. Вірити і чекати, чекати і вірити.