Блакитний сон сів біля мене
Блакитний сон сів біля мене, заглянув в очі, побавився на струнах вій, торкнувся пам’яті вустами.
Гойдаючи слова, закинув мені в вуха притихлі голоси спогадів, жалем-сльозою скотив вчорашнє. Бавлячись, розбурхав мою уяву, розкуйовдив минулим волосся. А після заспокоївся, замережив завтра, заплів майбутнє, залоскотав у шию подихом, пригорнув до себе. Заснув. Чи я заснула?
